ТИХИЙ ЕТЮД 

Що несеш мені в тихому імені, 
В зливі кіс, перевитій, важкій? 
Що нашепчуть вуста твої стримані 
Несповитій тривозі моїй? 

Чи над каннами над пломенистими, 
Де я пісню твою перестрів, 
Знов розсиплешся аметистами 
З-під холодних і зламанних брів? 

Що з твоїми словами невмілими, 
Хто їх трунком гірким напоїв?.. 
І біжать між березами білими 
Білі руки в тривоги мої…