Де я не йду, що не почну,
все тінь твоя зо мною,.
і кождий сміх, момент утіх
тьмить хмарою сумною.

"Чого, - питаю я не раз, - 
життя моє лоточиш?
Ти не моя, а я не твій,
чого від мене хочеш?

Чи завинив тобі я що?
Чи тужиш так за мною,
що тінь твоя вкрива мене
все хмарою сумною?"

Та тінь мовчить, звичайно - тінь,
ні мови, ні розмови;
а може, се моєї тінь
покійної любови.