Колись в сонетах Данте і Петрарка,
Шекспір і Спенсер красоту співали,
В форму майстерну, мов різьблена чарка,
Свою любов, мов шум-вино, вливали.

Ту чарку німці в меч перекували,
 Коли знялась патріотична сварка;
"Панцирний" їх сонет1, як капрал, гарка,
Лиш краску крові любить і блиск стали.

Нам, хліборобам, що з мечем почати?
Прийдесь нову зробити перекову:
Патріотичний меч перекувати

На плуг - обліг будущини орати.
На серп, щоб жито жать, життя основу,
На вили - чистить стайню Авгійову.

24 сент[ября] 1889
1Мова тут про звісні в німецькій літературі "Geharnischte Sonette" Фр. Рюккерта