Колискова 

Моє, моєньке миле, сяне-мi 
Спи, золотава вовно, 
Летить-лелiє лiтень в ви-со-тi, — 
Кiмната весен повна. 
Сотайтесь со-не сот-нi снiжнi днi, 
Одчиниш дверi — лiто. 
Сичить i сiє сiчень по вiк-нi, 
Днi в мiсячнеє сито. 


Коли б не ко-нi нi-ж-нi i смут-нi, 
Тебе б не по-не-сли в осоннi, 
Спи, сину мiй тоненький, на яснiй, 
На соняшнiй долонi. 

1926