Горить моє серце, його запалила 
Гарячая іскра палкого жалю. 
Чому ж я не плачу? Рясними сльозами 
Чому я страшного вогню не заллю? 

Душа моя плаче, душа моя рветься, 
Та сльози не ринуть потоком буйним, 
Мені до очей не доходять ті сльози, 
Бо сушить їх туга вогнем запальним. 

Хотіла б я вийти у чистеє поле, 
Припасти лицем до сирої землі 
І так заридати, щоб зорі почули, 
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.