НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ ЛИСТОЧКОВІ, 
СПАЛЕНОМУ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЮ РУКОЮ 
В НЕПЕВНІ ЧАСИ 

Ой палка ти була, моя пісне! 
Як тебе почала я співати, 
В мене очі горіли., мов жар, 
І зайнявся у грудях пожар. 
Хтіла я тебе в серці сховати, 
Та було моє серденько тісне, 
Ой палка ти була. моя пісне! 

Так, була моя пісня палка. 
Вислухала товаришка спів, 
Мов троянда, уся паленіла, 
І сльоза в неї в очах бриніла 
Від гарячих, невтримливих слів, 
І тремтіла подана рука... 
Так, була моя пісня палка. 

Ти занадто палка, моя пісне! 
Як настала тривожна година, 
Запалилося слово вкінець 
І спалило тонкий папірець... 
Замість пісні лежить пожарина. 
Ой, глядіть, знову іскорка блисне! 
Ти занадто палка, моя пісне! 

26/ХІ 1896