Якщо прийде журба, то не думай її 
Рознести у веселощах бучних 
За столом, де веселії друзі твої 
П’ють-гуляють при покликах гучних. 

Ти не йди в пишний дім, де музика бринить, 
Де танцюють веселії пари, — 
Там ще гірше серденько тобі заболить, 
Чоло вкриють ще тяжчії хмари. 

І в людську течію ти не важся іти, 
Де юрба стоголова, як море, 
Йде, хвилює, шумить, — в ній поринеш і ти, 
Не розійдеться ж там твоє горе. 

Краще йди в темний гай, у зелений розмай 
Або в поле, де вітер гуляє, 
На дозвіллі із лихом собі розмовляй, 
Може, там його вітром розмає. 

Або пісню утни голосну, не смутну, 
Щоб, мовляв, засміялося лихо, 
Проженеш тоді, певне, потвору страшну, 
І на серденьку знов стане тихо…