ДІАЛОГИ БОГІВ ’21 (п’єса з життя модерних уособлень Абсолюту) Діючі особи: * Прогрес, верховне божество * Невроз і Психоз, сини Прогреса * Масова Комунікація, дружина Прогреса * Інтернет (Хатетепе), позашлюбний син Масової Комунікації * Реклама (Кася), позашлюбна дочка Масової Комунікації * Піар, брат Реклами * Хайтек, чоловік Реклами * Дизайн (Зайчик), не зовсім зрозуміло чий син * Шоубізнес (Шибз), просто фатальний красень А також їхні родичі, друзі та приятелі Дія відбувається в уявній височині найвищого рівня абстракції, куди людство запроторює своїх божеств. Очевидно, що декорації нещодавно було обновлено “під євро”: хмарки, голуби та херувимчики нашвидкуруч замальовано білою фарбою, позолоту ретельно обідрано на транзистори, зате звабливо мерехтять неонові лампи, на стінах – голі дівки і постери зірок естради, а в кутках муркотить і кліпає зеленими очицями якась наворочена техніка. У повітрі пливе підозрілий сморід. Дія 1. В профіль до глядача на кривому табуреті, перед столом, похованим під кучугурами високотехнічного непотребу, сидить Хайтек. Він швидко клацає на клавіатурі свого лептопа і посміхається загадковою маніакальною усмішкою. Входить Реклама, безмежно зваблива і гранично розбещена красуня. Реклама (ніжним напрацьованим шепотом): Коханий! Все працюєш? Час і про здоров’я подбати (Реклама насуплюється, закриває руками рота і зосереджено трясе головою). Фху. Знов за комп’ютер засів, клятий геній? Біснуватий деспот! Підступний фанатик! Хайтек (відсторонено): Угу. Я теж тебе люблю. Розімни мені будь-ласка шию. Спина геть заклякла. Реклама: Аж ось тобі, викуси, потворо. Хайтек: Дякую, кохана, я б не відмовився. А я тут таку штуку придумав! Симулятор подружнього життя: поєднання Нінтендо, 1С:бухгалтерії і Квейку. Ага, для жінок додамо ще стратегічний квест Shopping 6.0 і екшн-схему “Чоловік У Відрядженні”… Ща, інтерфейс забацаєм під вінду… Реклама: Ну нічого. Ти ще до мене жебрати приповзеш! Сам будеш свої залізячки впарювати, якщо знайдеш кому. Ха-ха. Входить Піар. Він позіхає і спросоння чухає потилицю. Вигляд у нього потріпаний і похмільний. Піар: Що тут у вас за чвари з самого ранку? У мене ж вчора вибори були, щоб їм Пропаганда поперек горла… Ой, як в голові макітриться! Либонь, голосів перебрали. Реклама (зітхає): І не кажи! Суцільний Стрес. Я собі звичайно, гардеробчик обновила… Зате якою ціною! Піар: Ну напевне, що не задарма. (задумливо оглядає прекрасну статуру Реклами) Хоча це лише справедливо. Вони ж на тебе слинки пускають, як бобік на лампочку… Реклама (підозріло): Ти з ким вчора пив? Піар (обурено): Слухай, я ж не запитую, з ким ти спиш! А, до речі, я тут нещодавно чув, що в Шибза новий роман. Реклама: В Шоубізнеса? Ну так мене це не дивує. Піар: Ні, ти не розумієш! (Піар нахиляється до вуха сестри і довірчо шепоче) Мені казали, що це... Він не встигає договорити, оскільки на сцені з’являється об’єкт їхньої дискусії. Це чарівний молодик у сріблястій сорочечці та тісних блискучих штанях. В нього здоровий колір обличчя, виразні очі і чуттєві губи роботи талановитого художника-імпресіоніста. Він мугикає під ніс популярний мотивчик “ну гдє же ви дєвчонкі-юпчонкі, ага-ага”, супроводжуючи спів різними непристойними рухами. Реклама: Тьху, знов попси об’ївся. Піар: (жестами показує, як його зараз знудить). Шоубізнес: Привєт, фанати! (З-за куліс долинають зойки, і бурхливі овації. Раптом усі звуки обриваються, чути шипіння і потріскування динаміків. Шоубізнес гнівно роззирається). От блін, знов фанєру запороли! Реклама: Ти пощо до нас, Шибз? Йшов би своєю зоряною дорогою, га? Шоубізнес (манірно): У мене тут адін праектєц підвернувся. Треба, значиться, розкрутити па всім правилам. Піар (жалібно): А може давай завтра? В мене був тяжкий період… чорна смуга, знаєш. Я ще й досі погано себе почуваю. Бачиш? (він відтягає віко аби продемонструвати геть червоне від перевтоми око) Шоубізнес (плескає його по плечу): Розслабся, хітово виглядаєш. Лише бліденький якийсь. Піар (бурмоче): Змити б з тебе штукатурку, шлягер торішній! Шоубізнес: Зате Каська наша, так і сяє. (Шоубізнес штовхає Рекламу грайливим порухом стегон.) Піар: Ну дик! З такими бюджетами вона собі ні в чому не відмовляє. Я ж порівняно з нею – суворий аскет і, той… благочесний самітник. Реклама: (показує йому язика) Раптом (ні з того, ні з сього) зі сторони зануреного в себе Хайтека долинає войовничий гук. Всі троє злегка підстрибують і розвертаються в його бік аби побачити, як гігант думки підхоплює свій лептоп і жбурляє ним в стіну. Лептоп із жалібним зойком пробиває стіну і зникає в безодні. Реклама: Ого. М’який засіб від жорстких стресів. Шоубізнес (з повагою): Звіздє-єц. Хайтек: (хекає, вирячивши вузькі монголоїдні очі) От падла, знов завис! У мене ж там була нова мулька для NASA! Піар, скрадаючись, обережно обходить Хайтека, зазирає за робочий стіл постраждалого і з радісним “Ага!” видобуває звідти за вухо юнака вельми неординарного вигляду: на ньому ядуче-зелене трико, на грудях – велике червоне “N”, шевелюра пофарбована в помаранчевий колір і стирчить в усі боки. Він посмикується і дибільно гигоче. Піар: Ну ти гад, Невроз! Чого ти дядька ображаєш? Невроз: А-а! П-пу-п-пу-пусти! Я п-просто експериментував. Він такий ку-кумедний! Завжди так безпосередньо реагує! Хайтек (кидається до Невроза з метою здійснити акт вандалізму): Ах ти ж підступний виродок! Ану ходи сюди, я тобі лоботомію зроблю! Невроз: Бугу-гиги! (виривається і хутко тікає, перевертаючи меблі. Хайтек переслідує його, розмахуючи механічною ногою, витягнутою з купи деталей на столі; обоє зникають за кулісами, звідки ще деякий час долинають зойки і регіт) Реклама: (гірко) Мій чоловік – техногенний маньяк. Я вже випробувала всі звичайні засоби – нічого не допомагає. Цеглиною по макітрі – єдиний засіб, рекомендований асоціацією психіатрів. (Вона розвертається й гордовито йде зі сцени.) Шоубізнес: Яка трагедія! Якби я знав, ми б усе організували, спланували, продали права на зйомки… Піар: Та годі, Шибз. Ти ж і сам із сестричкою колись непогано, егм... розважався. Шоубізнес: Ну а в тебе все мабуть занотовано? Піар: Ображаєш, повний відео репортаж. Шоубізнес (грайливо): Тобі сподобалося? Я, розумієш, про публіку дбаю. Піар: Ага, я тобі присудив приз глядацьких симпатій. Та я не до того. Я тут чув, в тебе новий роман… Ти про цей проект хотів зі мною порадитись? Шоубізнес: Гм. А звідки ти знаєш? Піар: Жартуєш? У мене ж зв’язки з ем-м… прогресивною громадськістю. Шоубізнес: Ти нікому не казав? Піар: Хто, я!? Як ти міг таке про мене подумати?! Шоубізнес скептично озирає співрозмовника, нарешті, зітхає приречено, бере того під руку і веде за куліси, довірчо шепочучи щось на вухо. Піар киває і хитро посміхається. Дія 2. Будуар Масової Комунікації. Кімната зі смаком облаштована і по-домашньому затишна: стіни оздоблені десятками моніторів, з яких щось блимає, гуде й белькоче, одна зі стін зайнята під багатоканальний пульт керування, прикрашений веселенькими ліхтариками та елегантними перемикачами. Огрядна серйозна панія розчісує волосся перед екраном, на блакитному тлі якого біжать рядочки новин CNN. На вишуканому туалетному столику в неї під рукою, поряд з китичками для пудри, лежать дистанційки управління супутниками. Входить Реклама. Реклама: Привіт, маман. Масова Комунікація: Привіт, киця. Як справи? (вглядається в монітор) А, знов з Хайтеком посварилася... ось і акції Microsoft впали. І Cisco з Oracle туди ж. Реклама: Це не я, це Невроз. Хайтек, мабуть, і досі бігає за ним зі своїм електронним протезом. Масова Комунікація: Бідака. Я казала Прогресові, щоб він притримав своїх бешкетників, але він і сам затурканий… Знаєш, приїздила бабця Ностальгія, ледве випхали. Реклама: Чого це вона раптом? Масова Комунікація: А вона по Шибзову душу. Здається, він її сам запрошував. Реклама: А, я знаю! Мені Піар казав, щось там про новий Шибзів роман. Масова Комунікація: Що, з бабою Гі? Геть схибнувся! До будуару заходить Інтернет, нахабнуватий молодик в крилатих кросівках, модніх широчезних штанях та фіолетовій футболці, на якій зображено сріблясте павутиння і лозунг „Get Digital!”. На носі в нього фіолетові окуляри, на яких в куточку – зелені моніторчики, а в руці, стилізований під джойстік, кадуцей. Масова Комунікація: О, привіт, лапуля. Інтернет: Хай. What’s new? What’s cool? Що ви там казали про Шибза? Реклама: Ти що, підслуховував? Масова Комунікація (з прихильністю): Та нащо? Ця віртуальна пика завжди в курсі справи. Інтернет: Я чув, в нього нове еротичне шоу на Бродвеї, му-узікл називається. Так що ніякої бабці Гі. Хоча, може, вона буде виконувати трюк з патичком? Реклама: Ти – дика істота, Хатетепе. З понівеченою психікою. Інтернет: А ти, Кася, курва. Реклама: Ма! Масова Комунікація: Це в нього підліткове, ще перебіситься. Ану, зачекай… (Вона хапає дистанційку і з усієї дурі заціджує Інтернетові в вухо. Від того відділяється якась химерна тінь, яка зі стогоном осідає на підлогу.) Інтернет: Я-хху-уу! Мам, ти що?! (ляскає себе по вуху, немов витрушуючи воду) Тепер у мене ще й хотмейл підвис… Тінь, яка від'єдналася від сердешного Хатетепе, оформлюється в худосочного юнака у гамівній сорочці на босу ногу. Він потирає плечем постраждале вухо, опасливо зиркаючи навколо. Масова Комунікація: Так я і знала! Хатетепе, я ж тобі заборонила з цим психом бавитися! Інтернет: Ну мам, ми просто розважалися! Ну трошки глюків позапускали… Реклама: Йому б одні глюки! Ви ж доведете споживача до Фрустрації! А мені потім що – знов обсмоктувати їхнє брудне лібідо? От гади! Психоз: В усіх інформаційний шок. І не треба нас крайніми робити, ви ж самі це почали. Масова Комунікація: Ти ба, як говорить! Мабуть, в нього ремісія. Психоз (дуже швидко, з надривом, змінюючи тембр та інтонацію): алеямушусказа-тищоцейвашотовеселошибзВОНИЗНОВТУТстрашнурічзадумавОЙРЯТУЙТЕякщойомувдастьсяхахахавсімгапликПУСТІТЬМЕНЕ Реклама: Та ні, все нормально. Інтернет: Він щось казав про Шибза? Психоз: моватілаОТМУДІЛАзалетіла (марніє і зникає) Реклама: (полотніє) Хто, залетіла? Від якого муділа? До будуару вбігає Дизайн – заплаканий білявий хлопчик. Його одяг вкритий бризками фарби, за вухом обгризений олівець, у вимащених руках мотузочок, на кінці якого волочиться по підлозі комп’ютерна мишка. Хлопчик хлюпає носом, витираючи сльози долонею, від чого на обличчі залишаються сліди, схожі на смуги захисної фарби командос. Реклама (ніжно): Ходи сюди маленький. Ну, не плач. Яка сволота Зайчика образила? Дизайн (грубим прокуреним голосом): Ница сволота в блискучих штанях. Реклама: Знов Шоубізнес домагався, так? Дизайн: Угу. В нього там противні дядьки... панчохи понатягали. Типу красіво. Я йому лише сказав, падлюці, що це огидно і неестетично, а він сказав... що я ще маленький... іще обізвав мене кітчем і (починає ридати в повний голос) ком-пі-ля-ятором... Реклама: Ото скотина. Масова Комунікація: А що за дядьки? Дизайн: Якісь покидьки. Мабуть терористи. Масова Комунікація (стурбовано): А чого ти так вирішив? Дизайн (насуплюється): Вони щось там говорили про бомби і вибухи. Інтернет: Ух, супер! Треба Прогресові повідомити. Ото він буде сміятись. Масова Комунікація: Він не буде, сміятись, синку. (обхоплює голову руками) Ой лишенько, щось тиск підсочив. (Рядочки інформації на моніторах починають рухатись на порядок швидше.) Інтернет: Так тим більше! Ги, хфан. Ну, побачимось в онлайні. (зникає) Реклама: Ні хрона собі перфоманс... Дія 3. Захмарна конференц-зала, де збираються мета-гіпер-надприродні сили для обговорення процесів модернізації., стратегічних перспектив і часто задаваних питань (FAQ) типу „куди в біса котиться людство”. До зали входять Піар і Шоубізнес, гаряче обговорюючи якийсь проект. Піар: Ну, звичайно, треба правильно позиціонувати твоїх геніальних танцюристів… аби, так би мовити, всі їхні принади були на видноті. Шоубізнес: Що, прозорі брюки? Я знаю хороший фасон… Піар: Тю на тебе. Я кажу, треба зробити так, щоб їх побачила правильна аудиторія у правильному ракурсі. Ну скажи, чи здатен середній обиватель оцінити твій “Вибух пристрасті” у трьох частинах? Шоубізнес: Ой, не думаю. Гей-данс-шоу – це для справжніх поцінувачів. Піар: О! Так і напишемо: “Вибух пристрасті”: танцювальний делікатес для справжніх гурманів. Пікантно і вишукано… Гм, ну, треба ще подумати, під яким соусом… В цей момент до конференц-зали вривається вітер змін у фіолетовій футболці та крилатих кросівках. Інтернет: Ага, ось він де! (блимає зеленими моніторчиками і зникає) Шоубізнес: Що то було! Піар: Та, мабуть, якийсь спам. Отже… До зали зеленим вихором вбігає Невроз. Невроз: Так, всім стоять, ноги за голову, голову в пісок, зброю тримати на витягнутих руках… Піар: Що, не добив тебе Хайтек, осоружна розумова недуга? Невроз (ображено): Я таткові розкажу, він тобі зробить лоботомію. Шоубізнес (зацікавлено): Що, справді? Він же у нас гуманний, ліберальний і… Входить Прогрес, гуманний, ліберальний і неминучий. За ним до зали втискаються Масова Комунікація, Реклама, Хайтек (з синцем під оком), Інтернет, Дизайн і Психоз… Хоча цей останній… Та ні, здалося. Прогрес (голосом грізним і авторитетним): Що за фігню я чую звідусіль? Га, Шибз? Шоубізнес: Це в вас, либонь, від перевтоми. Прогрес: Ні, ну в кінець знахабнів. В тебе, кажуть, новий проект. Так от, я хочу, щоб ти припинив оці дурниці. Шоубізнес: Ніяк не можна, ваша неминучість. Як же ж без дурниць? Я ж залишусь без роботи! Прогрес: Та не панікуй, ти нам потрібен. Лише я не хочу, щоб ти зв’язувався з тими покидьками. Шоубізнес: Чого ж відразу покидьки? Симпатичні талановиті хлопці… Ну, трохи ексцентричні, але ж хто тепер нормальний? Прогрес: Вибухи влаштовувати – це по твоєму називається “ексцентрично”?! Це ж кримінал! Шоубізнес (улещено): Ну, кримінал. Така в мене робота – підривати підвалини традиційної моралі. А я й не знав, що ви так добре на цьому розумієтесь. Прогрес: Я? Та я з такими все життя б’юся. Тут нема альтернативи. Або вони, або я. Шоубізнес: Та ну? Значить, ви просто ханжа. Прогрес: Не забувайся, Шибз! Але я добре розумію, чому вони тебе так приваблюють. Я й сам в свій час любив подібні гострі враження… Шоубізнес (шоковано): Звіздє-єц… Так ви – гей?! Яке щастя, я так давно хотів… Прогрес (шоковано): Е, ти що, забери руки! Здурів? До чого тут гей? Шоубізнес: Ну, ви сказали… Прогрес: Я сказав – гострі враження. Це ж не значить, в інтимному плані. Мене цікавив швидше інструментарій. Шоубізнес (ледь не зомліває): Боже, який збоченець… Прогрес (замріяно): Казав я тоді Нобелю: “чувак, крута у тебе штука, але ти подумай про нащадків!” Шоубізнес (кволо): І що? Прогрес: Що-що… Подумав, як бачиш. Шоубізнес: О! Вибачайте, напевне, для вас це була велика особиста трагедія. Прогрес: Чого ж трагедія! Нобель взагалі, дарма що трохи там нахімічив, великий був талант. Золоті руки! Шоубізнес: Які слова, просто мороз по шкірі. Романтика! Прогрес: Во. Так що ти припиняй свої забавки з тими хлопцями, не маленький уже. А то буде, як у мене тоді. Так, звабишся талантом, а потім шкодуєш. Шоубізнес: Як я вас розумію! Гаразд, але ж ми вже все підготували, афіші, прес-релізи, таке-всяке… Прогрес: Ти що, АФІШІ збираєшся розклеїти для свого теракту? Шоубзнес: Ну а як же. Аби всі заздалегідь дізналися про шоу… Прогрес: Ти мене в гріб вгониш! Ні, прес-релізи… Хто тобі таке порадив? Шоубізнес: Як хто? Піар. Прогрес (грізно) Піар?! Всі розвертаються в сторону Піара, який весь цей час тихо сидів у куточку і давився сміхом. Він віднімає руки від обличчя, червоного від стримуваного реготу, і крізь сльози промовляє: Піар: Ви, здається, неправильно зрозуміли один одного. Це був (знов заходиться сміхом) зразковий випадок неефективної комунікації. Шибз, я тебе благаю, скажи йому, яке шоу ти готуєш. Шоубізнес: Як, яке? Звичайно, “Вибух пристрасті”, гей-данс-шоу, новинка сезону… Всі присутні приєднуються до Піара у життєрадісному гомеричному реготі. Прогрес застигає в шоці. Якусь хвилину він сидить мовчки, його обличчя змінює цілу гамму кольорів. Прогрес (гнівно б’є кулаком об стіл): Ах ти ж брудний провокатор! Піар: Ну отак відразу і брудний! І з чого ви взагалі взяли, що я маю щось спільне з цим прикрим випадком? Прогрес: Ти завжди маєш щось спільне з усіма прикрими випадками! Піар (скромно): Цитуючи Шибза, така в мене робота. А що, хіба вам не сподобалось? Хороший сюжет для розкрутки нового шоу, а сестричка? Допоможе створити ажіотаж. Прогрес (крізь зуби): Сучі діти. Я вам зроблю ажіотаж, побачите. (Розвертається і виходить з конференц-зали, грюкнувши дверима.) Шоубізнес: Він що, образився? Реклама: Та не хвилюйся, він це переживе. Він всіх переживе. Ходімо, вип’ємо чогось заспокійливого. Товариство поволі розходиться з конференц-зали. Під шумок Масова Комунікація хапає за рукав Хайтека (свого колишнього коханця, з яким вона, здається, нагуляла Інтернета) і щось йому шепоче на вухо. Той кладе їй руку на талію і починає завзято розповідати про нову мульку для NASA. Піар з хитрою посмішкою проводжає поглядом Хайтека з Масовою Комунікацію, які виходять із зали у тісній співпраці. Реклама: Ти йдеш, Піар? Піар: Авжеж. З твоїх прекрасних рук я ладен хлебтати навіть нескафе. Реклама: От підлабузник. Піар: Вчуся, мем. Завіса.