Метемемфiсис 

А нас, тих, що знали заранi пiсню, 
Заспiвають у трави квiти й корiння, 
Вiтерець хвильовий пролетить i свисне, 
Тичину блакитний елан оповине. 
Закиває лiсними очима сосюра, 
I знайдеться десь перекручений корiнь, 
Такий незґрабний, такий чудернацький i бурий, 
Що для нього назвищ не стане тих, 
Ще раз плiзуть в iсторiю 
I наречуть йому химерне наймення: 
Лiтература. 

1925