АТЛАНТІДА 

Вабить мене в краї незнані далекі 
В царство ледяних шпилів і червоної міди 
Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка 
Душу пестять образи Атлантіди 
Ваблять мене підземні печери ґроти 
Оази пустель безлюдних 
Екваторіальний промінь злотний 
Мій дух остудить.