БАБУСИНІ ІМЕНИНИ 

Минулими роками, на бабусині іменини, 
Було в цій хаті без ліку гостей. 
Як колись ждали, 

як прибирались до сеї днини, 

І скільки подавалось печених індиків 

і гусей. 

В тіні абажура — скільки померлих тінів — 
Родичів, знайомих, нарочито званих. 
Повна хата розмов і гомону 

у теплім тремтінні, 

Тепер — свідки останні — 

старі дідівські дивани. 

Образи, вигуки, 

милі старосвітські інтимності. 

Тихо, тихо, мов в усі. 
Боже, всьому минулому — 

подай твої святі милості! 

Сьогодні — іменини моєї бабусі.