ДВА НОЖІ 

Схрестилися над нами два ножі 
Спустилася імла повільна 
Владає сила невідома і свавільна 
І місяць вже тому як ми чужі. 
Самотний знову я. Сумний навіки. 
Без шляху. Без мети. Розавить десь авто. 
Я ніби гімназист благаю серцю ліки 
І плачу, як раніш, що не зустрівсь ніхто.