ГЕНІАЛЬНА ПОЕЗІЙКА 

Я сьогодні чергував удень 

і проминув лілові хмари 

Що після грому 

І замість того щоб привітать прекрасне 

в той мент море 

Я будував храми. 

У вікно я бачив золоті плями і срібні блиски 

Що впали в бухту 

Пастель олія акварель в моїй душі скипли 

А захід тухнув 

Дощ пройшов 

якось несміливо зникли незадоволені хмари 

Танучим громом. 

Ах як було тоді, що було тоді над морем 

В тій панорамі? 

11. VI. 1916. Владивосток