ГРАМОФОННИЙ ТУШ 

Літхар самотній пустинним вечором 
Не сполохує повільні рипи — 
Як вона ходить з повітовим фельдшером 
Де квітнуть і пахнуть липи. 

Нерухомі, вслухаються в голоси мовчанні — 
Про кохання, про єднання душ. 
І на зло викине з вікна, 

у безвідраднім спочуванні, 

Стара панна грамофонний туш.