СОН 

Вона живе і досі невже і я живу 
Я бачив її коси фіалки рву. 
Десь у рові зеленім і її рука 
Лежить у мене на плечі легка легка 

Сонний туман випростувавсь навколо 
А в далині десь місто спить 

з відкритими очима 

Навколо все поснуло застигло захололо 
І ми самі без човна і не з ними 

Такий неясний сон чом річка а не зала 
Чом ласка не прокльон і хусткою махала 
І досі чую я тремтить її рука 
У мене на плечі легка легка легка 
Кохана.