СОСНИ 

Є щось журливе в колиханні сосен 
У дзвоннім шепоті похмурих верховіть 
Блакитить небо в душу шле привіт 
А на душі у мене ніч а на душі у мене осінь 

Вслухаюсь в плескіт я у музику дерев 
Що в небо простяглись так струнно 
Вони вбирають все локомотиву рев 
І божий глас відгукують безшумно 

Є щось журливе в сосен колиханні 
Щось безнадійне шепіт верховіть 
Ах я сумую тут і небу шлю привіт 
Ми нещасливі боре у коханні.