ТУМАН ВИПЛИВАВ 

Містерія 

Обізвалися струни легеньким гомоном 
Осміхнулися струни потухлими болями. 
Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений 
Нерви тремтіли нитками голими. 

Туман випривав з-за гір моторошних 
Багровість заходу офонив в пекельну містерію 
Никли дерева, мізерно позгиналися постаті — 
Бурі, Великій, Таємній Бурі відчиняйте двері.