ВЕЧІРНІЙ ПАРОХОД 

Я дививсь учора ввечері на бухту 
З якої зійшов льод. 
Пожар на заході давно вже стухнув 
І прийшов вечірній пароход. 
Давно не бачив відблисків ліхтарних 
Що стовбурять так густо на воді. 
Лягають тіні в бухті плинів хмарних 
І миготять на тінях блиски золоті. 
Вслухавсь у пісню серед хмурої тиші 
Впивав її з нерухомо-м’яким повітрям. 
Ніч. Гори. Темна в огниках бухта мене 

колише 

В теплих хвилях поволі плинучого вітру.