Діялося це взимку. 

Ішов Кожум'яка рано на зорі з відром до Дунаю. Дивиться і бачить: лисиця б'ється на льоду. Ближче, ближче лисиця в прорубі впіймала велику щуку. Та щука вхопила лисицю за нижню щелепу, лисиця щуку — за верхню, й так моцуються — силами міряються. 

Кожум'яка прикрався й — чирк! — вхопив лисицю, а з нею і щуку. Взяв, несе і думає: «Понесу чудо для короля Матяша. Він такого не видів ніколи, певно, обдарує ще мене!» 

Не довго думав і пішов до царських палат. 

«Кажуть, до цього короля легко можна дістатися!» — говорить сам собі. 

Та виявилося, що і не так легко. 

На перших дверях королівський охоронець зупинив Кожум'яку: 

— Куди? 

— До короля! 

— Для чого? 

— Несу подарунок! — і показав лисицю та щуку. 

— Добре! Я тебе пущу, та половина нагороди буде моя. — Най буде й так! 

І охоронець пропустив Кожум'яку. Йде Кожум'яка далі. Дійшов до других дверей. А тут знову: 

— Куди? 

— До короля. 

— Для чого? 

— Несу дарунок королеві! — і показав лисицю та щуку. 

— Добре! Я тебе пропущу, та половину нагороди заділиш мені. 

— Най буде й так. 

І охоронець- пропустив Кожум'яку. «Но,— думає Кожум'яка,— мені нічого не залишиться». 

Прийшов він до Матяша. 

— Що нового? — питає король. 

— Я приніс вам дарунок. 

Король подивився, засміявся, наказав покласти лисицю й щуку до музею, а чоловікові дати сто золотих. Кожум'яка покрутив головою. 

— Що, тобі не любиться? 

— Подаруйте мені, прошу вас, лише п'ятдесят палиць!.. 

— Чому? — дивується король. 

— Я дуже люблю палиці! 

— Коли любиш, то іди до лісу, вирубай собі, скільки хочеш палиць! 

— Та не такі... На задню частину!.. 

— Но, коли твоя просьба така, то дістанеш палиці! — промовив король і наказав слугам відлічити в нагороду чоловікові п'ятдесят палиць. 

Ведуть Кожум'яку, а Матяш — за ним. Як підійшли до охоронця. Кожум'яка став. Охоронець простягнув руку. 

— Ходи, брате, зі мною на уряд, де платять,— сказав Кожум'яка. 

Коли прийшли до другого охоронця, і той простяг долоню. 

— Ходи, брате, зі мною туди, де платять, дістанеш свою половину. 

Слуги, які вели Кожум'яку, вже діло зрозуміли. Як прийшли на місце, говорить Кожум'яка: 

— Мою нагороду прошу поділити на дві рівні частини: половину цьому, половину — тому. Я так обіцяв їм. Матяш на дверях озвався: — Я нагороду подвоюю! Дайте їм по п'ятдесят! І відлічили по п'ятдесят палиць одному охоронцеві й другому. Король Матяш прогнав їх, бо не хотів, щоб такі були при його дворі. А Кожум'яці каже: 

— Раз я подвоїв нагороду їм, даю подвійно і тобі. І замість ста золотих дав Кожум'яці цілих двісті.