У селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу вони чують, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок. 

Дід і каже: 

- Візьмемо собі ідо дитину. А баба собі: 

- Візьмемо, це нам її бог дав. 

Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. 

- Як же ми його назвемо? - питається дід. А баба й каже: 

- Він нам богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком. 

Так і виріс у них Богдан Хмельницький, і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.