Сірко - це кошовий, такий. Він такий був, що.дещо знав. Оце бувало вийде із куреня та й гука на свого хлопця: "Ану, хлопче, візьми пістоль, стань там та стріляй мені в руку! " Той хлопець візьме пістоль та тільки - бух! - йому в руку. А він візьме в руку кулю, здаве її та назад і кине. Вони, ті запорожці, всі були знайовиті... Сірко три рази умирав у сімдесятих годах, а всього йому 210 годів. Він як умира було, то й каже: 

"Оце вам три пузирки з водою. Першим пузирком сприснете - оживу; 

другим пузирком сприснете - стану дивиться; а третім сприснете - устану і піду у тридцяти годах". Тоді трави такі сильні були; ото і вода зроблена була із таких трав. Так як умре, то його клали у гній і на треті сутки одгрібали та сприскували водою. Як із першого пузирка сприснули 

- ожив; з другого сприснули - став дивиться, а з третього сприснули - устав і пішов. Ото так до трьох разів він робив. А в послідній раз він як умер, то велів себе спалить і попіл геть пустить, а руку велів одрубать і носить три годи, а потім положити в могилу. Ото та могила і єсть у Капулівці.