За веснами приходять весни
в далекий вирій, в край чудесний,
нечутно в дивне небуття.
І журавлями, чорнопері,
летять, летять мої химери:
він відійшов без вороття.

Він впав у полі, яко воїн, 
і в полчища у зарнім строї 
його з рапірою й мечем 
покликав Переможець Юрій. 
А в мене — заметіль і бурі, 
вогнем позначене лице.