Купець

І блиснули на сонці ножі,
І метнулись червоні обличчя,
І упав на пісок, і лежить,
І, байдужий, помстити не кличе.

Золота-золота борода
Підпливає рожевою кров'ю.
Двадцять літ - незабутні літа! -
Жив він сам небезпечною грою.

Синє - небо, і синя - ріка.
І удари по ній - кришталеві.
Попливли. І в дібровах стиха,
Як затихнуть чутки по купцеві.