Маленька кузька, кола на воді,
Невинно-чиста усмішка дитини...
Які тонкі і ніжно-невловимі
Акорди в грудях родяться тоді!

Але як струни стануть рокотати,
Як арфа вся - сліпучість блискавиць,
У кого ж не віділлє кров від лиць,
Хто ж не забуде, що у нього мати

І все, що може дати пара віч
Під милими тремтячими бровами?
Екстаза віз жене у млу сторіч,
І ми його хапаємось без тями.

1933