Напинайте рогожі вітрил;
Океан - прикидається злим!
Він могутні обійми відкрив
Дітям сонця і дітям своїм.

Там - на півночі: вітер-блакить,
Синій ліс, золота мілина.
Наче з лука стріла, побіжить
Бородатий дикун від човна.

Наш - медово-прозорий бурштин!
Наші - риба і мушлі тепер!
І рятується Півночі Син
У країні великих озер.