Змовники

М. Б.

Під дверима припали, ждучи,
Загорнулись в завіси червоні.
Наші руки стискають мечі.
Кров прибоєм кидається в скроні.

За дверима ганебна борня...
З сміхом вибігла варта остання.
Ось ні кроків уже, ні огня.
І стихають дівочі ридання.

Ти не знаєш, що час твій прийшов!
Мить - і ринемось ми до покою...

1932