Діла і бажання сторукі
І смерть, як найвищий вінок.
                 О. Ольжич

Нам не знать, як згашено кров, 
І не знати, де тебе діли — 
Чи ти в небо димом пішов, 
Чи земля засипала тіло.

Тільки кажуть — вистукав ти 
У стіну до свого сусіда, 
Що нещадно мучать кати, 
Та не їхня буде побіда.

І ми вірим — так і було: 
Не вороже звірячо-хиже, 
А дажбоже перемогло, 
Побідило архистратиже.

Як шляхами вів тебе рок, 
Так провів тебе і крізь муки, 
На діла й бажання сторукі 
Кладучи найвищий вінок.