Хто в час пожежі край свій кине 
І, як боюн, в чужий втече, 
Того весь вік огонь пече 
І проклін рідної країни. 

Не знайде той ніде притулку, 
Не стріне усміху ніде, 
Не вгледить в друзях порятунку, 
Коли знесилений впаде. 

Коли ж, зотлівши у провині, 
Додому вернеться в свій край, 
О друже-брате, не питай: 
Умри, як можешь, на чужині! 

23 січня 1926