З серцем, повним смутку-горя, 
Утомився я ходить 
І прийшов на берег моря, 
Щоб журбу свою втопить. 

"Хвилі, хвилі! Люту муку 
Ви з грудей моїх візміть… 
Утопіть її, гадюку, 
На край світу занесіть…" 

Стали хвилі і зітхнули… 
І крізь сльози бачив я, 
Як в журбі моїй тонули 
Море, небо і земля. 

1908