Не любов, не примха й не пригода — 
Ще не всьому зватися дано! 
Ще не завжди у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно!

І коли твоя душа воскресла 
Знову мчиться у осяйну путь — 
Не питай, чиї натхненні весла
Темний берег сміли відштовхнуть.

Не любов, не ніжність і не пристрасть... 
Але серце — збуджений орел! 
Пий же бризки, свіжі та іскристі, 
Безіменних, радісних джерел!