ВІДПОВІДЬ

О, так, я знаю, нам не до лиця 
З мечем в руках і з блискавками гніву, 
Військовим кроком, з поглядом ловця 
Іти завзято крізь вогонь і зливу.

Ми ж ваша пристань — тиха і ясна, 
Де кораблями — ваші збиті крила...
Не Лев, а Діва наш відвічний знак, 
Не гнів, а ніжність наша вічна сила.

Та ледве з ваших ослабілих рук — 
Сповзає зброя ворогам під ноги, 
Спиває ніжність легендарний крук — 
Жорстокий демон бою й перемоги.

І рвуться пальці, довгі і стрункі, 
Роздерти звички, мов старі котари, 
Щоб взяти зброю з вашої руки 
І вдарить твердо там, де треба вдарить.

Та тільки меч — блискучий і дзвінкий — 
Відчує знову ваш рішучий дотик, 
Нам час розгорне звиклі сторінки: 
Любов і пристрасть ... Ніжність і турботи.