Я руцi, що била, — не пробачу — 
Не для мене переможний бич ! 
Знай одно: не каюсь я, не плачу, 
Нi зiтхань не маю, нi злоби. 

Тiльки все у гордiсть замiнила, 
Що тобою дихало й цвiло, 
А її тверда й холодна сила 
Придушила тепле джерело. 

Але нaвiть за твою шпiцруту 
Стрiл затрутих я тобi не шлю, 
Бо не вмiю замiнять в отруту 
Вiдгорiле соняшне — "люблю".