ЗА КОРДОНОМ

Ех, в експресі світлому, блискучому 
З головою у вікні за шибою,
Над річками полечу, над кручами, 
Десь далеко, там, де щастя здибаю.

Біля станцій з паннами самітними, 
Біля сіл з обвітреними стріхами, 
У купе з лавками оксамитними 
Пронесусь, вагонами вколихана.

Там, де шини розлетяться стрічками,
Де реклами зацвітуть над стінами — 
На двірці з очима електричними
На одну хвилиночку спочинемо.

Так я мріяла. І ось під дощиком 
Або душними, тяжкими ранками 
Поміж сіл чужих і станцій дощатих 
Їжджу я розбитими фурманками.

І під скрип піску попід колесами, 
Під гудіння комарів і оводів 
Світлим мріям про життя з експресами 
Я справляю невеселі проводи.