Дух народів горить, 

 дух народів — "мов жрець". 

Тільки в нас як було: ті ж раби, 

  ті ж підгінчі… 

О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! 
Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! 

Наша кров на полях, на полях на чужих. 
Наша кров, мов душа самогубця голосить. 
Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. 
Чи ви й досі не вчули, чого вона просить? 

Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах. 
Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні? 
Чи забули ви сміх, чи забули ви глум 
Під плачі наші журнії, журні, бандурні? 

О нещасні! Мовчіть… занімійте навік. 
Хай буяють другі, розквітають хай інчі. 
…Як я плачу по вас, Маккавея мечі 

 Вогні творчі да Вінчі.