Не дивися так привітно 
Яблуневоцвітно 
Стигнуть зорі, як пшениця: 
Буду я журиться. 

Не милуй мене шовково, 
Ясно-соколово. 
На схід сонця квітнуть рожі: 
Будуть дні погожі. 

На схід сонця грають грози — 
Будуть знову сльози! 
Встала мати, встали й татко: 
Де ластовенятко? 

А я тут, в саду, на лавці, 
Де квітки-ласкавці… 
Що скажу їм? — все помітно: 
Яблуневоцвітно.