Не вірте, люди, снігу — 
Холодній чистоті: 
Краса його бездушна 
Без палу і вогню. 

Укрив він як хутром 
Всі трави і квітки: — 
Не дам, не дам цвісти вам, 
Бо я кохаю сон. 

Живі землі живої, 
Згадайте ви весну, 
Блакитно-ясні бурі 
І цвітно-травний шум. 

Ах, небу голубому, 
Ах, золотим вітрам — 
Повірте, люди, — сонцю 
І музиці його!