Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, — 
Лиш Сонячні Кларнети. 
У танці я, ритмічний рух, 
В безсмертнім — всі планети. 

Я був — не Я. Лиш мрія, сон. 
Навколо — дзвонні згуки, 
І пітьми творчої хітон, 
І благовісні руки. 

Прокинусь я — і я вже Ти: 
Над мною, підо мною 
Горять світи, біжать світи 
Музичною рікою. 

І стежив я, і я веснів: 
Акордились планети. 
Навік я взнав, що Ти не Гнів, — 
Лиш Сонячні Кларнети. 

1918