Не знаю і сам я, за що так люблю 
Безщасную тую Вкраїну мою? 
За що так кохаю? І що у їй є? — 
Нещасний народ, його гірке життє: 
Темнота та голод… Ох, ліпше мовчать! 
За що ж так любити, за що так кохать? 
Не знаю, не знаю! — але я люблю, 
І сили свої всі я їй віддаю. 
єй пісні складаю, веселі, сумні, 
Молюсь за її… Але ж чудно мені, 
Що й сам я не знаю, за що так люблю 
Безщасную тую Вкраїну мою…