Пісня зарізаного капітана 

Відвага пригод 
нас у море жене, 
відвага пригод 
нас турбує, пече 
вогнем... 

Крізь ніч і туман 
іде наш фляґман, 
крізь ніч і туман. 

Нема, нема нам спокою в 
шинках, 
парує кров на ножах. 

Як вітер і море покличуть, 
цілуємо лезо навал, 
лишаємо перса кончити, 
лишаємо п'яний підвал, 
підхоплює нас шквал. 

Шугає вітер, 
і стогне туман. 
Ший не жаль, 
не жаль нам для рей... 

У бій, 
у бій, 
іде наш фляґман, 

Е — гей! 
Вітер співає в щоглах, 
посвист 
у линвах застряг, 
хвилює, 
розпалює погляд 
чорний 
корсарський стяг. 
Крізь ніч і туман 
іде наш фляґман, 
крізь ніч і туман. 

Кров'ю заллято палубу вщерть, 
борт продірявив таран, 
очима лякає смерть 
зарізаний капітан. 

Жаль, 
жаль нам високих рей ... 
Е — гей!