Прощання з Поділлям 

Прощайте, товтри круглогруді, 
І ти, гніздо Кармелюка, 
Де й досі бойові погуди — 
Мов червенциі чумака, 

І ви, якри крутоберегі, 
Де стільки раз лилася кров... 
Прощайте скомпії, береки: 
Побачимось не скоро знов. 

Минуть роки, і кров зашерхне, 
І висхне Збруч, мутна ріка — 
І тільки пісня не померкне, 
Як гнів і ніж Кармелюка. 

"Проростень" 1923 p.