Рейд 

За елеватором маяк 
на роздоріжжі 
бур і мряк 
у білій піні, 
наче в крейді, — 
на урвищі 
в зеленім рейді, 
вогнями жовтими прорізуючи млу, 
мов Прометей, напружує кайдани на валу 
і в даль стремить, 
де грім і шторм 
у хаосі 
первісних форм, 
неначе ті титани, що повстали, 
забарикаджують міжзоряні квартали 
важкими хмарами, 
дев'ятими валами, 
розламуючи глиб під п'яними вуглами, 
за гострими рефлектами 
вогню. 

За елеватором маяк 
на роздоріжжі бур і мряк, 
мов Прометей у хмар закляк. 

А там, де чорний виднокруг в 
скаженому оркестрові оглух, — 
у трюмах — помпами — зализуючи рани, 
в обвали вод летять стальні левіятани. 

І повно в них людей, 
і зводять райни хрест 
(за вдаром у буґшприт спадаючи 
на вест під стогін молитов, тортур і покаяння... 

Регочеться норд-ост. — 
Ця ніч для вас остання... 
Останній рейс 
і смерть... 

...У склянки дзвонять чверть... 

...Світання... 

За елеватором маяк 
на роздоріжжі бур і мряк 
скорботно, тужно в хмар закляк. 

1930 p.