Семафори 

На всю Вкраїну 
червона троянда... 
Нащадкам не побачить краси руїн. 
А в лісі банди. 

Залізні шляхи 
обійняли всю землю, мов спрут. 
Всі люди хворіють на чорну неміч 
і б'ються головами на камені 
                    й питають: 
                    — Куди йти?.. 
А в спекулянта на спині борошна пуди. 

У всі кінці гадюками 
розлізлися рельси... 
І стоїть залізна вулиця: 
                    не проїхати, не пройти! 
А вагони під откосами 
колесами 
фанатично моляться старому богу... 
І семафори руки простягнули 
                    до неба 
                    з одчаю... 
Чекають гніву й перемог. 
                    Не б'ють барабани, 
                    не сурмлять сурми, 
а кров розіллялася ріками, 
і плюскається в ній бандит, 
мов риба, 
і скрізь вогонь, і вибухи, вибухи... 

По світу несамовито тюйюкає 
жах... 
І навіть невіри з страху 
на шию почепили хреста. 

І тільки ми бадьорими ранками, 
зриваючи м'яту й руту 
                    пісень, 
йдемо по залізних шляхах! 
                    Тільки нам одкрито 
семафори в майбутнє!.. 

1921 p.