Гнався постом засідатель 
    На чиюсь біду. 
Серед річки заламався 
    На тонкім льоду. 
Б’ються соцькі й розсильнії, 
    Б’ються рибаки. 
Водять шнури край пролому, 
    Ості і гаки. 
Але йде жидок убогий, 
    Пейсами потряс. 
«Гирсти-гирсти, — став питати, 
    Що таке у вас?» 
«Засідатель утопився, 
    Господи прости!.. 
Ходи, жидку, хоть поможеш 
    Шнура завести». 
«Гирсти! Нащо то шукати 
    Людської біди? 
Лиш карбованець наставте — 
    Вийде сам з води!»