Два злодії опівночі 
Костьол обкрадають; 
Обшарили всі скарбони, 
Святих обдирають. 
І забрали, які були, 
Гроші під замками. 
Далі один на олтарик 
Пнеться з постолами. 
«Та що ж бо ти, брате, робиш? — 
Став другий казати.— 
Як-то можна святе місце 
Постолом валяти?» 
А той каже: «Мовчи, брате! 
Ми тут перед богом — 
Аби душа чиста була, 
Постоли — нічого!»