Серед лісу, серед гаю 
У неділешній обід 
Заснув мужик у чоботях, 
Прокинувся без чобіт. 

Прокинувся, протер очі, 
Разів кілька позіхнув, 
Разів кілька босі ноги 
З подивлінням повернув. 

«Не мої се,— каже,— ноги, 
Присягаю на чім світ, 
Бо мої в чоботях були, 
А сі — босі, без чобіт!»