Їздив біскуп по панах, 
Грошей налупився, 
Подарунків нахапав, 
Наївся, напився. 

А тут йому ще їден 
Гедзелу підносить 
І ситого на обід 
Ще до себе просить. 

Їде біскуп і туди, 
За столом сідає… 
Ото страву подають, 
Дідич припрошає. 

А той їв би ще таки, 
Тілько промахнувся — 
У дорозі, на біду, 
Поясом стягнувся. 

Що робити? Розпусти — 
Якось не годиться! 
А так сиди та не їж — 
Дідич образиться… 

Аж тут якось під вікном 
Малі діти грались, 
І, звичайне, дітлахи 
Бігали, сміялись. 

Ото біскуп не промах, 
На фиглі береться. 
«Ej że, dzieci, będę bić!» ** — 
Кричить і сміється. 

«Ej że, dzieci, będę bić!» 
А діти сміються 
Та вже собі й до вікна 
По кількоро пнуться… 

Тоді біскуп з себе пас. 
«Poczekajcie ż, dzieci!» *** 
Та на хлопців помахав: 
«A pasa na dzieci!» 

*** 

___________________________ *  Ременя на дітей! (польськ.) — Ред.  
**  Гей же, діти, битиму! (польськ.) — Ред.  
***  Постривайте ж, діти! (польськ.) — Ред.