Зайшов козак до коршомки. 
«Здоров, орендарю! 
А налий-но мені,— каже,— 
Горілачі чару!» 
Налив Мошко одну чару, 
Козак вихиляє. 
Вихиляє, не ковтає, 
Іще підставляє. 
Налив другу, козак хилить, 
Разом дві ковтає 
Та й жидові коло шинку 
Трояка кидає. 
Підійняв жид, подивився… 
«Гирсти, як то буде?! 
В мене кожну по три гроші 
Пили добрі люди!» 
«Мовчи, жиде бородатий, 
Тебе не питають. 
У нас,— каже,— запорожці 
Свою міру мають. 
Не першина нашим пити, 
Пили ми немало, 
А у губу за три гроші 
Більше не влізало!..»