*** 

Чого мені тяжко, чого мені нудно, 
Чого серце плаче, ридає, кричить, 
Мов дитя голодне? Серце моє трудне, 
Чого ти бажаєш, що в тебе болить? 
Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш? 
Засни, моє серце, навіки засни, 
Невкрите, розбите,— а люд навісний 
Нехай скаженіє... Закрий, серце, очі. 

13 листопада 1844, СПБ