*** 

Мій боже милий, знову лихо! 
Було так любо, було тихо; 
Ми заходились розкувать 
Своїм невольникам кайдани. 
Аж гульк!.. Ізнову потекла 
Мужицька кров! Кати вінчанні, 
Мов пси голодні за маслак, 
Гризуться знову. 

[1853 — 1859, Новопетровське укріплення — С.-Петербург]