Псалми Давидові


81 

Між царями й судіями 
На раді великій 
Став земних владик судити 
Небесний владика: 
«Доколі будете стяжати 
І кров невинну розливать 
Людей убогих? а багатим 
Судом лукавим помагать? 
Вдові убогій поможіте, 
Не осудіте сироти 
І виведіть із тісноти 
На волю тихих, заступіте 
Од рук неситих». Не хотять 
Познать, розбити тьму неволі,— 
І всує господа глаголи, 
І всує трепетна земля. 
Царі, раби — однакові 
Сини перед богом; 
І ви вмрете, як і князь ваш, 
І ваш раб убогий. 
Встань же, боже, суди землю 
І судей лукавих. 
На всім світі твоя правда, 
І воля, і слава.